«Третій зайвий», або як привчити дитину спати окремо

9

Сон необхідний кожній людині. Після напруженої денної діяльності потрібно моральний і фізичний відпочинок. Без повноцінного відпочинку не можна говорити про достатній відновлення сил і здібностей людини. Дорослі люди підкоряються життєвого ритму: активність – втома – сон – нова активність – втома і т. д. А значить, можливість лягти в ліжко і поспати зайву годинку часто сприймається ними як полегшення. У дітей ж все йде набагато складніше.


Сон необхідний кожній людині. Після напруженої денної діяльності потрібно моральний і фізичний відпочинок. Без повноцінного відпочинку не можна говорити про достатній відновлення сил і здібностей людини. Дорослі люди підкоряються життєвого ритму: активність – втома – сон – нова активність – втома і т. д. А значить, можливість лягти в ліжко і поспати зайву годинку часто сприймається ними як полегшення. У дітей ж все йде набагато складніше.
Багато батьки ще вдень обмірковують, як їм вкласти свою непосиду спати ввечері, особливо якщо дитині раптом заманулося поплакати, покричати або побалуватися, покапризувати, тобто що-небудь, щоб не йти в ліжко, а потім засипати. Всі батьки проходять через те, що добровільно ніхто з малюків не виявляє палке бажання лягти спати. На цей рахунок у них фантазії хоч греблю гати — вони можуть розмовляти самі з собою, співати, під надуманими приводами кликати батьків: то хочуть попити, то пописати, то їм жарко, то занадто холодно. Іноді таке баловство триває годину і більше, поки дитина не заспокоїться, у нього закінчаться аргументи, і в знемозі він засне. Але перед цим беззахисний малюк встигне поставити на ноги всіх домочадців. Як же запобігти ці «опівнічні концерти»?
Спочатку рекомендуємо вам подумати про можливі причини того, що відбувається. Чому дитина не хоче засипати? Цілий день малюк проводить в компанії: мама і тато, бабуся і дідусь, діти та вихователі у дитячого саду. Навіть якщо дитина на деякий час залишився в самоті, йому достатньо чути звуки вулиці, проїжджаючих машин, голоси людей. Психологи вважають, що цієї звукової інформації вистачає дитині для почуття причетності до світу, відчуття безпеки: усюди йде життя, дитина не відчуває себе самотнім. Ну от настав час спати. Ситуація кардинально змінюється! Подумайте: цілий день в центрі шуму, гамору і веселощів – і раптом тиша, усі його покидають, ніхто не подає голосу. Дорогоцінний час, який будь-який дорослий сприйняв би за подарунок, дитина бачить, як покарання. Він з острахом думає, що закінчилися всі його гри, спілкування, потік нової та цікавої інформації із зовнішнього світу. Тепер малюк залишився зовсім один!
Часто діти не можуть заснути без батьків. На це теж є свої пояснення. Підкоряючись природному інстинкту мами самі беруть малюка до себе в ліжко на ніч: так і їм спокійніше, і малюк швидше заспокоюється. Маленьким дітям, дійсно, потрібен тілесний контакт і чим далі, тим менше їм хочеться від цього відмовлятися. Вважається, що дитина вже в 6 місяців може спати окремо в своїх апартаментах. Але батьки роблять помилку, забираючи малюка до себе: так само легше, ніж бігати в його кімнату при кожному шереху або зітханні. Але справа навіть не в ліні батьків, а в тому, що вони навіть не хочуть зізнаватися, що їм теж важко розлучатися з дитиною. Батьки повинні розуміти, що всього хорошого — потрошку: постійне перебування дитини в подружньому ложі може стати причиною непорозуміння, сварки і навіть охолодження подружжя один до одного в інтимному плані. Тому раніше чи пізніше, але вам доведеться відучити дитину спати у вашому ліжку.
Бувають такі ситуації, коли вже ніби звик спати в своїй кімнаті дитина, яка приходить вночі в батьківську спальню. Не сваріть його за це! Просто спокійно відведіть в його кімнату. Малюкові необхідно засвоїти урок, що всі люди сплять на своїх власних ліжках. Навіть якщо йому приснилося щось і він плаче, то прийдіть до нього в кімнату, увімкніть нічник, обійміть, приголубте, скажіть, щось заспокійливе, дайте м’яку іграшку.
Якщо ви рішуче налаштовані відучити дитину спати у вашому ліжку, то поясніть дитині, що так і йому, і вам буде комфортніше. Якщо і це не допоможе, то можна перехитрити малюка: нехай він засинає поруч з вами, а потім переносити його в дитячу.
Дуже допомагає дітям засвоїти правила поведінки або звикнути до режиму виконання якогось ритуалу. Придумайте, наприклад, щовечора робити щось одне і теж перед сном: зібрати іграшки, чистити зуби, одягати піжаму, читати книжки в ліжку, вимикати світло і включати нічник, цілувати малюка, бажаючи йому спокійної ночі і виходити з дитячої. Все це потрібно виконувати в строгій послідовності, тоді у дитини виробиться певний «рефлекс». У цьому питанні важливо також дотримання режиму. Хоча, на честь якого-небудь свята, можна дозволити дитині відправитися спати трохи пізніше звичайного.
Успіх у привчанні дитини спати окремо від батьків і не опиратися режиму дня залежить також і від способу життя батьків, традицій сім’ї, а також від індивідуальних особливостей вашої дитини. Головне, будьте непохитні і приділяйте увагу своєму дорогоцінному чаду і результат вас приємно здивує.